«¬'«ќ ѕќ ќЋ≤Ќ№ - «јѕќ–” ј ѕ–ќ√–≈—” Ќј÷≤ѓ

орчик ¬≥тал≥й, голова ’арк≥вськоњ

обласноњ орган≥зац≥њ —оюзу молодих соц≥ал≥ст≥в

ѕроблема батьк≥в та д≥тей ≥снуЇ у будь-¤кому сусп≥льств≥, проте може мати р≥зний характер - в залежност≥ в≥д спр¤мованост≥ зм≥н у сусп≥льств≥. якщо молодь йде за справжн≥ми новаторами, котр≥ ведуть сусп≥льство шл¤хом прогресу, то конфл≥кт батьк≥в та д≥тей може придбати характер конфл≥кту м≥ж новим, прогресивним й старим, що в≥дживаЇ св≥й в≥к.

оли в 20-т≥ - 30-т≥ роки молодь п≥дтримувала ≥ндустр≥ал≥зац≥ю, колектив≥зац≥ю, боротьбу ≥з неписьменн≥стю, буд≥вництво нових виш≥в, вона в≥дкидала ц≥нност≥ старого св≥ту, ≥ це мало прогресивний характер.

¬ сучасн≥й ”крањн≥ ситуаци¤ Ї ≥ншою. ¬иросло молоде покол≥нн¤, котре дотримуЇтьс¤ старик≥вськоњ точки зору: "Ќйкраща новина - в≥дсутн≥сть новин". “ому що на власному досв≥д≥ в≥д п≥дл≥ткового в≥ку представники молод≥ засвоњили: новац≥њ нин≥шньоњ влади ведуть не до твор≥нн¤, а до руйнац≥њ, знищенн¤, кризи.

ћолодь принципово не може бути консервативною. ћи не будемо обидва руками триматис¤ за сусп≥льн≥ системи, ¤к≥ в≥джили св≥й час, вичерпали своњ можливост≥. ћи за демократичний соц≥ал≥зм, ¤кий стаЇ реальн≥стю в багатьох крањнах ™вропи та Ћатинськоњ јмерики. Ѕуло б, однак, неправильно в≥дкидати ц≥нност≥, которих спов≥дуЇ б≥льш≥сть представник≥в старшого покол≥нн¤. ѕатр≥отизм, колектив≥зм, прагненн¤ до оволод≥нн¤ новими знанн¤ми - ц≥ ¤кост≥ дозволили нашим д≥дам та прад≥дам за п≥втора дес¤тир≥чч¤ подолати в≥кове в≥дставанн¤, перемогти такого сильного ворога, ¤к фашистська Ќ≥меччина, перетворити –ад¤нський —оюз на наддержаву, а ”крањну - у перлину њњ корони. ÷е т≥ ¤кост≥, котрим сучасн≥й молод≥ варто навчитис¤ у старших покол≥нь.

ѕредставники —ћ— п≥д час урочистотей 9 травн¤ 2009 року

“ак дал≥ тривати не може. ћи, молод≥ соц≥ал≥сти ’арк≥вщини, це розум≥Їмо. –озум≥Їмо ≥ д≥Їмо. –азом ≥з ветеранами наш≥ представники щор≥чно у ƒень ѕеремоги 9 травн¤, ƒень пам'¤т≥ жертв в≥йни 22 червн¤ та ƒень визволенн¤ ”крањни 28 жовтн¤ покладають кв≥ти до пам'¤тнику на ћемор≥ал≥ —лави у л≥сопарку. ќстанн≥м часом ми вз¤ли участь в екскурс≥¤х на висоту маршала онЇва, в ѕрохор≥вку, в покладанн≥ кв≥т≥в до братськоњ могили поранених червоноарм≥йц≥в, знищених 15 березн¤ 1943 року на територ≥њ обласноњ л≥карн≥. ¬ р¤ду цих заход≥в ≥ нин≥шн¤ ≥нтернет-конференц≥¤, матер≥али ¤коњ будуть доступн≥ ус≥м представникам молод≥, хто ц≥кавитьс¤ ≥стор≥Їю, подвигами своњх д≥д≥в та прад≥д≥в.

«в'¤зок покол≥нь. ’арк≥в'¤ни на екскурс≥њ в ѕрохор≥вц≥.

“е, що робитьс¤ сьогодн≥ дл¤ забезпеченн¤ зв'зку покол≥нь - це крапл¤ в мор≥. “ому в наших планах зб≥льшенн¤ зусиль. “реба орган≥зувати пох≥д по м≥сц¤х бойовоњ слави област≥ ≥з висв≥тленн¤м його в прес≥, ≥нтернет≥. ћи, молод≥, повинн≥ ознайомитис¤ ≥з найкращими художн≥ми творами рад¤нськоњ епохи, шедеврами к≥но, обговорити њх ≥з ветеранами - св≥дками ≥стор≥њ. ¬ жодному раз≥ неможливо зводити цю роботу до св¤ткуванн¤ юв≥лењв. ¬она повинна бути систематичною. Ќайближч≥ п'¤ть рок≥в повинн≥ стати п'¤тир≥чч¤м патр≥отичного вихованн¤.

ѕредставники —ћ— разом ≥з ветеранами п≥д час урочистостей на ћемор≥ал≥ —лави

ѕроте дл¤ того, щоб перейн¤ти ц≥ ц≥нност≥, треба ¤кнайб≥льше знати про житт¤ наших батьк≥в, д≥д≥в, прад≥д≥в. ј нин≥шн¤ влада постаралас¤ пустити молодь шл¤хом забутт¤. ≤ван ожедуб, ќлесь √ончар, ™вген ѕатон, —ид≥р овпак, Ћ¤л¤ ”бийвовк - ≥мена украњнц≥в, ¤к≥ зд≥йснили ратн≥ та трудов≥ подвиги, сьогодн≥ знають не б≥льше дек≥лькох в≥дсотк≥в студент≥в та старшокласник≥в. ќборона иЇва, ќдеси, —евастопол¤, ѕрохор≥вка, битва за ƒн≥про - у¤вленн¤ про ц≥ найважлив≥щ≥ в ≥стор≥њ ”крањни под≥њ найтуманн≥щ≥.