” –јѓЌ—№ »… –ј’”Ќќ ¬≤…Ќ»

. Ѕордюг, студентка 2 курсу Ќ“” "’ѕ≤"

ер≥вник доц. ќкладной ё.√.

¬елика ¬≥тчизн¤на в≥йна - це найб≥льш героњчний ≥ водночас найб≥льш траг≥чний пер≥од украњнськоњ ≥стор≥њ ’’ стор≥чч¤. „и можна вести розмову про окремий, украњнський рахунок в≥йни? « одного боку це неможливо. “ому що п≥д час в≥йни украњнц≥ воювали, гинули та перемагали пл≥ч о пл≥ч ≥з рос≥¤нами та б≥лорусами, грузинами та орм¤нами, азербайджанц¤ми та узбеками, представниками ≥нших народ≥в —–—–. ј з ≥ншого боку? ÷е не т≥льки можливо, але й треба. «аради того, щоб ми не забували: в≥йну виграли не абстрактн≥, книжков≥ героњ - наш≥ батьки та д≥ди, звичайн≥ люди, ¤к≥ народилис¤ та виросли в ƒонбас≥, на ¬олин≥, у ’арков≥, иЇв≥, ќдес≥, Ћьвов≥, риму. ” важкий дл¤ Ѕатьк≥вщини час вони про¤вили себе ¤к њњ г≥дн≥ сини та дочки, вр¤тувавши в≥д коричневоњ чуми не т≥льки власну крањну, але й увесь св≥т.

”крањнський рахунок в≥йни. ÷е рахунок величезних втрат, рахунок скорботи. ” роки в≥йни ”крањна втратила понад 8 м≥льйон≥в своњх жител≥в. «агинув кожний п'¤тий украњнець. ¬трати серед мирного населенн¤ склали понад 5 м≥льйон≥! ÷е в≥йськовополонен≥ та остарбайтери, замордован≥ у канцтаборах та у н≥мецьк≥й невол≥, патр≥оти, пов≥шен≥, розстр≥л¤н≥, закатован≥ у заст≥нках, задушен≥ у спец≥ально обладнаних машинах-душогубках гестап≥вц¤ми та њхн≥ми п≥дручними з числа пол≥цањв, влас≥вц≥в, нац≥онал≥ст≥в. якщо ж людина не ставала на шл¤х боротьби проти окупант≥в, њњ нищили за те, що вона народилас¤ на св≥т ЇвреЇм, циганом, слов¢¤нином, нарешт≥ за те, що вона просто народилас¤ на св≥т людиною. ћовчазними св≥дками великоњ трагед≥њ стали Ѕабин яр у иЇв≥, ƒробицький яр п≥д ’арковом та багато ≥нших м≥сць, де поховано жертв в≥йни.

ћонумент жертвам фашизму у Ѕабиному ¤ру

”крањнський рахунок в≥йни. ÷е рахунок героњзму. ¬сесв≥тньо в≥домий подвиг гарн≥зону Ѕрестськоњ фортец≥, ¤кий прот¤гом дек≥лькох тижн≥в в умовах оточенн¤ чинив оп≥р н≥мецьким в≥йськам. ”крањнська частина рад¤нського кордону не мала такоњ фортец≥. јле наш≥ прикордонники теж дали н≥мц¤м вже в перш≥ дн≥ в≥йни зрозум≥ти, що в≥йна на —ход≥ на в≥дм≥ну в≥д «ах≥дноњ ™вропи не буде легкою прогул¤нкою. ¬они в≥дбили у н≥мц≥в ≥ дек≥лька дн≥в утримували м≥сто ѕеремишль (п≥сл¤ в≥йни це м≥сто ув≥йшло до складу ѕольщ≥).

Ќа захист ¬≥тчизни п≥дн¤вс¤ весь народ. ¬ перш≥ дн≥ в≥йни з вимогою в≥дправити њх у д≥ючу арм≥ю звернулис¤ тис¤ч≥ й тис¤ч≥ добровольц≥в. “ак, вже наприк≥нц≥ червн¤ в ћалин≥вськ≥ табори п≥д ’арковом прибули понад 500 студент≥в-добровольц≥в. ј на початку вересн¤ в одному з учбових корпус≥в ’арк≥вського пол≥техн≥чного ≥нституту було сформовано комун≥стичний батальйон, до складу ¤кого ув≥йшло 1380 добровольц≥в, переважною б≥льш≥стю студент≥в харк≥вських вуз≥в. “ис¤ч≥ й тис¤ч≥ ки¤н, харк≥в¤н, одесит≥в, дн≥пропетровц≥в, запорожц≥в, незважаючи на обстр≥ли та бомбардуванн¤ н≥мецькоњ ав≥ац≥њ, працювали над створенн¤м оборонних споруд навколо пров≥дних промислових центр≥в ”крањни.

ѕам'¤тник харк≥вським студбат≥вц¤м

ињв став першою ≥з ™вропейських столиць, у ст≥н ¤коњ фашисти отримали г≥дну в≥дс≥ч. Ќаступ на столицю ‘ранц≥њ н≥мецьк≥ в≥йська розпочали 5 червн¤ 1940 року. ј вже 14-го ѕариж без будь-¤кого опору в≥ддали н≥мц¤м. Ѕоњ за ињв розпочалис¤ наприк≥нц≥ липн¤. «алишити столицю ”крањни њњ захисники були змушен≥ 21 вересн¤, коли п≥сл¤ двох м≥с¤ц≥в запеклих боњв на дальн≥х та ближн≥х п≥дступах до м≥ста опинилис¤ в оточенн≥. јле всупереч законам воЇнноњ науки вони не склали зброњ - прорвалис¤ кр≥зь бойов≥ пор¤дки в≥йськ противника ≥ разом ≥з резервними частинами створили на теренах ”крањни нову л≥н≥ю оборони.

арта оборони иЇва ѕам'¤тник на л≥н≥њ оборони иЇва

Ќ≥мецька група арм≥й "ѕ≥вдень" не впоралас¤ самост≥йно ≥з завданн¤м захопити ињв. ƒл¤ цього фашисти були змушен≥ перекинути ≥з центрального, московського напр¤мку танкове угрупованн¤ √удер≥ана, ¤ке розгорнуло наступ в≥д √омел¤ у Ѕ≥лорус≥њ в напр¤мку Ћохвиц≥ на ѕолтавщин≥.

“≥ 9 рад¤нських м≥ст, захисники ¤ких особливо в≥дзначилис¤ п≥д час в≥йни, отримали статус "ћ≥сто-герой". —еред них 4 украњнських м≥ста: ињв, ќдеса, —евастополь, ерч. —вого часу до боротьби за ц≥ м≥ста була прикута увага не т≥льки рад¤нських людей: на теренах Ѕ≥лорус≥њ, ”крањни, ћолдав≥њ, ѕрибалтики, зах≥дних та п≥вденних областей –ос≥њ вир≥шувалась подальша дол¤ всього людства.

“еритор≥ю ”крањни фашисти повн≥стю окупували лише л≥том 42-го. јле це не означало припиненн¤ боротьби: на тимчасово окупован≥й територ≥њ д≥¤ли п≥дп≥льн≥ обкоми парт≥њ, комсомольськ≥ орган≥зац≥њ. Ќа п≥вноч≥ ”крањни, на —умщин≥ та „ерн≥г≥вщин≥, розгорнули боротьбу з фашистами моб≥льн≥ партизанськ≥ з¢Їднанн¤, очолюван≥ овпаком та ‘едоровим. ј на п≥вдн≥, де немаЇ л≥с≥в, в ќдес≥ та ерч≥ п≥дп≥льники перетворили на опорн≥ пункти катакомби. —имволом масового героњзму рад¤нськоњ молод≥ час≥в в≥йни став подвиг п≥дп≥льноњ комсомольськоњ орган≥зац≥њ "ћолода гвард≥¤" з раснодону на Ћуганщин≥. ѓњ виникненн¤ не було в≥падков≥стю - у роки в≥йни кожна область, кожне м≥сто мали своњх молодогвард≥йц≥в.

ѕам'¤тник геро¤м-молодогвард≥йц¤м

јле долю нашоњ перемоги вир≥шували не т≥льки солдати, партизани та п≥дп≥льники. Ќа справжн≥й героњзм перетворивс¤ труд прац≥вник≥в тилу. ≈вакуйован≥ до ”ралу та —иб≥ру украњнськ≥ п≥дприЇмства в найкоротш≥ строки розпочинали випуск продукц≥њ оборонного призначенн¤ на нових м≥сц¤х. « далекого тилу до фронта йшли ешелони з новими “-34. ÷ей танк, перщ≥ зразки ¤кого було виготовлено на ’арк≥вському паровозобуд≥вному завод≥ (нин≥ завод ≥мен≥ ћалишева), став кращим танком ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.

≤ настав час наших перемог. ѕ≥сл¤ битви на урськ≥й дуз≥ 23 серпн¤ 43-го рад¤нськ≥ в≥йська зв≥льнили в≥д н≥мецько-фашистських загарбник≥в другу столицю ”крањни м. ’арк≥в. ј вже наприк≥нц≥ вересн¤ передов≥ загони „ервоноњ јрм≥њ форсували ƒн≥про. 6 листопада було зв≥льнено столицю ”крањни м. ињв. ÷¤ перемога мала дуже велике значенн¤. јдже √≥тлер та його под≥льники по злочинах проти людства мали нам≥р створити по ƒн≥пру —х≥дний вал - м≥цну л≥н≥ю оборони, ¤ка мала захистити њх в≥д наступу рад¤нських в≥йськ. јле не так сталось, ¤к гадалось. ¬ жовтн≥ 44-го „ервона јрм≥¤ повн≥стю зв≥льнила в≥д н≥мецько-фашистських окупант≥в територ≥ю ”крањни. ј ще через п≥вроку, 9 травн¤ 45-го настав день нашоњ перемоги над фашизмом.

оли рад¤нськ≥ в≥йська перетнули кордон Ќ≥меччини, у газет≥ "ѕравда" з'¤вилас¤ статт¤ в≥домого рад¤нського публ≥циста, ¤кою в≥н закликав наших солдат≥в до помсти. јле вже на другий день "ѕравда" у передов≥й статт≥ спростувала цей заклик. Ќаш≥ воњни прийшли до Ќ≥меччини не ¤к месники - ¤к визволител≥.

√енерали ирпонос ≥ ¬атут≥н, молод≥ ќлег ошов≥й та Ћ¤л¤ ”бийвовк. ћ≥льйони героњв поклали своњ житт¤ на алтар ¬еликоњ ѕеремоги. ѕонад два м≥льйони жител≥в ”крањни загинули у бо¤х проти н≥мецько-фашистських загарбник≥в, померли в≥д смертельних ран у госпитал¤х. ѕонад два м≥льйони рад¤нських солдат в≥ддали своњ житт¤, зв≥льн¤ючи украњнськ≥ терени в≥д фашист≥в.

як правонаступник –ад¤нського —оюзу ”крањна назавжди ув≥йшла в ≥стор≥ю в ¤кост≥ одн≥Їњ з держав-переможц≥в у друг≥й св≥тов≥й в≥йн≥, стала одним ≥з засновник≥в ќќЌ. ћожна спробувати переписати ≥стор≥ю. јле ще жодному фальсиф≥катору не вдавалос¤ повернути назад њњ колесо.