–ќ«Ѕ”ƒќ¬ј „≈–¬ќЌќѓ ј–ћ≤ѓ ” ѕ≈–≈ƒ¬ќ™ЌЌ»… ѕ≈–≤ќƒ

ќл≥йник —. студент 1 курсу Ќ“” "’ѕ≤"

ер≥вник доц. ќзерський ё.≤.

«м≥цненню „ервоноњ јрм≥њ кер≥вництво ¬ ѕ(б) та –ад¤нськоњ держави завжди прид≥л¤ло велику увагу. ÷е було зумовлено тим, що ан≥ св≥това революц≥¤, а н≥ революц≥¤ в Ќ≥меччин≥, на ¤ку дуже спод≥валис¤ б≥льшовики п≥сл¤ жовтн¤ 1917 року, не в≥дбулис¤. 1925 року XIY онференц≥¤ – ѕ(б) зробила висновок про можлив≥сть побудови соц≥ал≥зма в одн≥й окремо вз¤т≥й крањн≥. ÷е означало, з одного боку, в≥дс≥ч курсу на перманентну революц≥ю, на чому напол¤гав Ћ.ƒ. “роцький, сп≥в≥снуванн¤ —–—– ≥з кап≥тал≥стичним оточенн¤м. « ≥ншого боку кер≥вництво —–—– розум≥ло нев≥дворотн≥сть другоњ св≥товоњ в≥йни ≥ необх≥дн≥сть п≥дготовки до нењ арм≥њ та промисловост≥.

–озбудова „ервоноњ јрм≥њ зд≥йснювалас¤ за такими напр¤мками:

1. ѕ≥дготовка командних кадр≥в.

2. ѕ≥дготовка особового складу та резерв≥ст≥в.

3. ќзброЇнн¤ сучасними видами зброњ, насамперед танками та ав≥ац≥Їю.

4. ѕ≥дготовка до веденн¤ партизанськоњ в≥йни на тимчасово окупован≥й територ≥њ та розв≥дувально-диверс≥йних п≥дрозд≥л≥в.

” 1927-28 роках на ’арк≥вському паровозобуд≥вному завод≥ розпочинаЇтьс¤ сер≥йне виробництво танку “-24, а 1931 року - танк≥в сер≥њ Ѕ“. ќдночасно в Ћен≥нград≥ починають виробництво легких танк≥в “-18, а 1931 року переход¤ть на виробництво “-26.

1929 року на озброЇнн¤ „ервоноњ јрм≥њ надходить перший в св≥т≥ сер≥йний ц≥льнометал≥чний важкий двомоторний бомбардувальник-моноплан “Ѕ-1, ¤кий випускавс¤ до 1932 року. …ому на зм≥ну прийшов чотирьохмоторний “Ѕ-3, загалом було випущено понад 800 л≥т≥к≥в ц≥Їњ конструкц≥њ.

ѕершим сер≥йним винищувачем, ¤кий над≥йшов на озброЇнн¤ „ервоноњ јрм≥њ, став б≥план ≤-2б≥с, ¤кий виробл¤вс¤ сер≥йно у 1926-29 рр. 1928 року йому на зм≥ну надходить швидк≥сний п≥втораплан ≤-3. ќдночасно виробл¤Їтьс¤ п≥втораплан ≤-4. Ќаприк≥нц≥ 1932 року було розпочато сер≥йне виробництво винищувача-б≥плану ≤-5. ѕодальшим розвитком цих л≥так≥в стали п≥втораплани ≤-15 та ≤-153 "„айка". ѕе6ревагою цих л≥так≥в була висока маневров≥сть по горизонтал≥.

1934 року розпочинаЇтьс¤ випуск винищувача-моноплана ≥з прибираЇмим шас≥ ≤-16, ¤кий добре зарекомендував себе п≥д час в≥йни в ≤спан≥њ ≥ широко використовувавс¤ рад¤нськими пов≥тр¤ними силами на початку ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни.

–ад¤нська в≥йськова техн≥ка непогано зарекомендувала себе п≥д час локальних конфл≥кт≥в на ƒалекому —ход≥ (’асан, ’алх≥н-√ол), але в≥йна в ≤спан≥њ та особливо рад¤нсько-ф≥нська в≥йна показали ≥стотн≥ недол≥ки рад¤нськоњ в≥йськовоњ техн≥ки зразку середини 30-х рок≥в. ¬она значно поступалас¤ новим озброЇнн¤м н≥мецькоњ арм≥њ.

¬ кв≥тн≥ 1940 року приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про зн¤тт¤ з виробництва застар≥лих конструкц≥й танк≥в та прийн¤тт¤ на озброЇнн¤ „ервоноњ јрм≥њ середнього танку “-34 та важкого танку ¬. „ерез р≥к, в червн≥ 1941 р ., в арм≥њ нараховувалос¤ 638 KB та 1225 “-34. √оловною ударною силою сухопутних в≥йськ повинн≥ були стати механ≥зован≥ корпуси, в кожному ≥з ¤ких треба було мати понад 1000 танк≥в. ƒл¤ њх повного укомплектуванн¤ було потр≥бно 16 тис. нових танк≥в.

«а числом л≥так≥в рад¤нськ≥ пов≥тр¤н≥ сили перевежали будь-¤ку крањну св≥ту, проте за ¤к≥сними показниками вони почали в≥дставати в≥д кращих св≥тових зразк≥в. «ам≥сть двох Ѕ, ¤к≥ були монопол≥стами у створенн≥ винищувач≥в та бомбардувальник≥в, створюютьс¤ 20 нових. ” напружен≥й конкурентн≥й боротьб≥ перемогли конструкторськ≥ колективи —.¬. ≤льюшина, ¬.ћ. ѕетл¤кова, —.ј. Ћавочк≥на, ј.≤. ћ≥ко¤на та ќ.—. яковлЇва, ¤к≥ створили ун≥кальний броньований штурмовик ≤л-2, швидк≥сний п≥куючий бомбардувальние ѕе-2, а також винищувач≥ Ћа√√-3, як-1, здатн≥ конкурувати з н≥мецькими "ћесершм≥ттами". ƒо початку ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни арм≥¤ отримала 2,7 тис. нов≥тн≥х л≥так≥в. —еред них треба особливо в≥дзначити ун≥кальний на тот момент л≥так-штурмовик ≤л-2. ¬≥н мав потужне озброЇнн¤, кулемет позаду, ¤ким керував стр≥лок-радист, що забезпечувало захист машини з≥ сторони хвоста, броньовий захист каб≥ни. ÷ього л≥така бо¤лис¤ не т≥льки сухопутн≥ в≥йська н≥мц≥в, зустр≥ч≥ з ним уникали нав≥ть н≥мецьк≥ винищувачи.

–еактивна система залпового вогню - " атюша"

ќдн≥Їю ≥з слабких ланок „ервоноњ јрм≥њ була нестача сучасного стр≥лецького озброЇнн¤ - автомат≥в.

ѕрот¤гом тривалого часу „ервона јрм≥¤ внасл≥док обмеженост≥ ф≥нанс≥в та матер≥альних ресурс≥в будувалас¤ на основ≥ зм≥шаноњ, кадрово-м≥л≥ц≥йноњ системи. ядро арм≥њ складали добре навчен≥ та озброЇн≥ кадров≥ див≥з≥њ, а решта див≥з≥й були територ≥альними, тобто комплектувалис¤ ≥з людей, ¤ких призивали на короткостроков≥ в≥йськов≥ збори. Ќа 1 с≥чн¤ 1937 р. в сухопутних в≥йськах було 58 кадрових, 4 зм≥шаних та 35 територ≥альних стр≥лецьких дивизий. –≥вень бойовоњ п≥дготовки територ≥альних частин був значно нижчий, н≥ж кадрових. Ќа основ≥ досв≥ду перших воЇнних конфл≥кт≥в видатний рад¤нський полководець √. . ∆уков вважав: "Ќаш≥ територ≥альн≥ див≥з≥њ були п≥дготовлен≥ вкрай погано. Ћюдський матер≥ал, на ¤кому вони розгорталис¤ до повного складу, був погано навчений, не мав ан≥ у¤вленн¤ про сучасний б≥й, ан≥ досв≥ду взаЇмод≥њ ≥з артилер≥Їю та танками. «а р≥внем п≥дготовки наш≥ територ≥альн≥ частини не витримували жодного пор≥вн¤нн¤ ≥з кадровими".

«а умов св≥товоњ в≥йни, що розгорталас¤, територ≥альна система орган≥зац≥њ арм≥њ не в≥дпов≥дала потребам оборони крањни. “ому до 1939 р. вс≥ 98 див≥з≥й та 5 бригад було перетворено на ц≥лком кадров≥. ÷≥ зм≥ни закр≥пив «акон про загальний в≥йськовий обов'¤зок, прийн¤тий ¬ерховною –адою —–—– 1 вересн¤ 1939 р. ѕризовний в≥к було понижено в≥д 21 року до 18, а строк в≥йськовоњ служби зб≥льшено до 3-5 рок≥в.

якщо 1936 р. загальна чисельн≥сть арм≥њ та флоту складала 1,1 млн. чолов≥к, то на 22 червн¤ 1941 р. в «бройних —илах —–—– служило понад 5 млн. ћайже п'¤тикратне зростанн¤ чисельного складу потребувало великих орган≥зац≥йних зусиль та матер≥альних витрат. ¬≥йна проти ‘≥нл¤нд≥њ ви¤вила серйозн≥ недол≥ки у п≥дготовц≥ рад¤нських в≥йськ. ћаршал —. . “имошенко, ¤кий очолив Ќаркомат оборони в травн≥ 1940 р., прид≥л¤в велику увагу перебудов≥ ус≥Їњ системи бойовоњ п≥дготовки. –≥зко зрос обс¤г польових зан¤ть, а сам≥ навчанн¤ стали проводитис¤ за умов, максимально наближених до воЇнних. ѕозитивним моментом в д≥¤льност≥ нового кер≥вництва оборонного в≥домства стало скасуванн¤ 1940 року ≥нституту в≥йськових ком≥сар≥в, що зм≥цнило Їдиноначальн≥сть у в≥йськах.

јрм≥њ була потр≥бна велика к≥льк≥сть квал≥ф≥кованих в≥йськових фах≥вц≥в. Ќа початку 1937 р. в арм≥њ нараховувалось 206 тис. оф≥цер≥в. ѕонад 90 % командного, в≥йськово-медичного та в≥йськово-техн≥чного складу мали зак≥нчену вищу осв≥ту. —еред пол≥тпрац≥вник≥в та господарник≥в в≥йськову або фахову осв≥ту отримали в≥д 43 до 50 %. ÷е був непоганий р≥вень.

¬елик≥ втрати зазнала „ервона јрм≥¤ внасл≥док загостренн¤ внутр≥шньопол≥тичноњ обстановки в —–—– та непримиренних протир≥ч в кер≥вництв≥ ¬ ѕ(б), що спровокувало масов≥ незаконн≥ репрес≥њ. ¬≥д травн¤ 1937 р. по вересень 1938 р. з арм≥њ та флоту було зв≥льнено близько 40 тис¤ч оф≥цер≥в. ќсобливо сильно постраждав вищ≥й командний склад: в 1938-40 рр. було зм≥нено ус≥х командувач≥в в≥йськових округ≥в, на 90 % були оновлен≥ ≥х заступники, пом≥чники, начальники штаб≥в, на 80 % - кер≥вний склад корпусних управл≥нь та див≥з≥й, на 91 % - командувач≥ полк≥в, њх пом≥чники та начальники штаб≥в. «а умов зростанн¤ чисельност≥ арм≥њ це викликало зростаючий некомплект командир≥в. 1941 р. т≥льки по штабах сухопутних в≥йськ не вистачало майже 67 тис¤ч командир≥в, у в≥йськово-пов≥тр¤них силах некомплект льотно-техн≥чного складу нараховував 32 %.

ѕост≥йно розширювалас¤ мережа в≥ськових академ≥й та училищ. ¬≥д липн¤ 1939 р. по грудень 1940 р. було в≥дкрито 77 в≥йськових училищ, к л≥ту 1941 р. д≥¤ло 203 училища та 68 курс≥в удосконаленн¤, де навчались понад 300 тис. курсант≥в. ѕ≥дготовку оф≥цер≥в ≥з вищою осв≥тою зд≥йснювали 19 академ≥й, 10 в≥йськових факультет≥в при громад¤нських вузах та 7 вищ≥х в≥йськово-морських училищ. 1941 р. в в≥йськових академ≥¤х навчалис¤ 20300 чолов≥к. ѕроте потреби арм≥њ зросли ще б≥льше.

ќрган≥зац≥¤ управл≥нн¤ рад¤нськими в≥йськами не в≥дпов≥дала вимогам маневреноњ в≥йни середини 20 стор≥чч¤. Ќакази у в≥йська надходили через делегат≥в зв'¤зку - оф≥цер≥в штабу, завданн¤м ¤ких було доставити пакет ≥з наказом до в≥йськового з'Їднанн¤. «азвичай поки вони доставл¤ли наказ, ситуац≥¤ зм≥нювалась, ≥ в≥н втрачав св≥й сенс.

Ќа початку 30-х рок≥в оборона —–—– на зах≥дних рубежах трималас¤ значною м≥рою на партизанських формуванн¤х. ѕередбачалос¤, що в≥йська противника, перетнувши державний кордон та заглибившись на рад¤нську територ≥ю до сотн≥ к≥лометр≥в, вийдуть на укр≥плен≥ райони та ув'¤знуть в позиц≥йн≥й в≥йн≥. ÷ього часу в тилу розгортаЇтьс¤ партизанська в≥йна. ѕ≥сл¤ в≥дступу противника разом ≥з ним в≥д≥йдуть ≥ партизани. ¬ раз≥ необх≥дност≥ вони перетнуть кордон —–—–. ÷е була добре продумана система. √отувались ≥ маневрен≥ партизанськ≥ формуванн¤, здатн≥ д≥¤ти на теренах противника. јле 1935 року п≥дготовка до партизанськоњ в≥йни була неспод≥вано згорнута.

—еред учасник≥в програм п≥дготовки до партизанськоњ в≥йни був ≥ "д≥дусь рад¤нського спецназу" полковник —тар≥нов ≤.√., п≥д кер≥вництвом ¤кого було зд≥йснено за допомогою рад≥окерованоњ м≥ни вибух особн¤ка начальника фашистського гарн≥зону ’аркова генерал-лейтенанта √еорга фон Ѕрауна на вулиц≥ ƒзержинського, 17.

Ќажаль, в≥дсутн≥сть д≥Ївих розв≥дувально-диверс≥йних п≥дрозд≥л≥в тривалий час в≥д початку ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни була слабкою ланкою „ервоноњ јрм≥њ.

«агалом напередодн≥ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни „ервона јрм≥¤ знаходилас¤ в стад≥њ перебудови ≥ мала велику к≥льк≥сть невир≥шених проблем.